Автоматизовані системи управління

Вступ. На залізничному транспорті, як і в усіх сферах, поширюється використання комп‘ютерної техніки, відбувається розвиток інформаційних систем. Управління цими інформаційними системами потребує застосування сучасних та ефективних методів, нових технологій для забезпечення їх використання і подальшого функціонування. В останні роки у світі спостерігається стійка тенденція до глобалізації ринку товарів та послуг. Це призводить до необхідності використання ефективних технологій транспортування продукції від виробників до споживачів [5, 7]. Сучасний залізничний транспорт відноситься до надзвичайно складних технічноорганізаційних систем, управління якими в даний час неможливе без інформаційних автоматизованих систем. Тобто необхідний подальший розвиток автоматизованих систем (АС), що впроваджені.

Аналіз останніх досліджень і постановка проблеми Питанням розвитку інформаційних технологій на залізничному транспорті, ефективності та перевагам впровадження АРМів на залізниці присвячені численні праці у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі [1-4]. Проте питання автоматизації залізничного транспорту України в умовах реформування висвітлені не в повній мірі. Основною проблемою на сучасному етапі є використання застарілих підходів до інформатизації залізниць. Мета і завдання дослідження полягає в дослідженні ефективності застосування існуючих автоматизованих робочих місць і впровадженні нових інформаційних технологій у практичній діяльності залізниць. Матеріали та методи дослідження. Інтелектуальні технології управління (ІТУ) – це сукупність різних засобів (інформаційних, програмних, технічних, організаційних та ін.), призначених для збору, обробки і видачі інформації з метою оптимізації ухвалення рішень, в результаті яких знижується безпосередня участь людини в здійсненні того або іншого виробничого процесу або процесу управління [13].

З розвитком нових інформаційних технологій, засобів зв‘язку та обчислювальної техніки нового покоління в умовах сучасного розвитку економіки актуальним є застосування електронного документообігу (ЕД) на залізничному транспорті. Важливою частиною електронного документообігу є автоматизоване складання перевізних документів на залізниці [1, 13]. Електронна накладна надає змогу прискорити обіг вагона, зменшити вплив людського фактору при внесенні даних до автоматизованої системи Укрзалізниці, виключити присутність клієнта на станції відправлення при оформленні вантажу. На сьогодні на залізницях України за рік обробляється близько 700 тис. перевізних документів по відправленню та прибуттю. З них від 94 до 98% обробляються через автоматизовані робочі місця товарного касира (АРМ ТВК). Електронний технологічний документообіг повинен замінити паперовий первинний документ, що підтверджує фактичну подію, яка відбулася в експлуатаційній роботі, електронним документом з ЕЦП [4, 8]. Впровадження електронного документообігу передбачає ряд переваг, а саме: – можливість подання різноманітної звітності не на папері, а в електронному вигляді, що значно підвищує ефективність боротьби з корупцією; – можливість юридично значимого документообігу між органами державної влади, підприємствами, організаціями; – можливість на відстані отримати різноманітні офіційно засвідчені довідки через мережу Інтернет, що дозволяє уникнути зайвої бюрократизації. Електронний документообіг перевізних документів реалізований за допомогою АРМ працівників залізниці. АРМ є складовою частиною загальної єдиної автоматизованої системи керування вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ-Є) [6, 9-11]. Функції АРМів АСК ВП УЗ-Є проаналізовані в таблиці 1.

Основні функції АРМів АСК ВП УЗ-ЄНазва Основні функції1 2АРМ ТВК АРМ Товарного Касира забезпечує введення інформації дляпідготовки в електронному вигляді перевізного документа, накопичувальної картки, відомості плати за користуваннявагонами (контейнерами), пам'ятки про користування вагонами.АРМ ПВ АРМ Прийомоздавальника забезпечує оформленняприйомоздавальником станції технологічної документації привиконанні операцій подачі та прибирання вагонів на під'їзні коліїпідприємств, формування довідкової та звітної інформації проперебування вагонів на під'їзних коліях підприємств.АРМ ДНЦ АРМ поїзного диспетчера забезпечує відображення графікувиконаного руху поїздів (ГВР) та додатків до ГВР за період поінформації операцій з рухомими одиницями, що надходить доАСК ВП УЗ-Є зі станцій та інших підрозділів лінійного рівня; ведення і поновлення в режимі реального часу моделей поїзноїроботи; надання швидкого та зручного доступу до зведень пропоїзди (натурного листа, підсумкових зведень по поїздам, данихпро локомотиви та бригади, про операції з поїздом); поновлення йвідображення інформації про поїзди; виконання функцій АРМДСП по введенню операцій з рухомими одиницями за станцію; надає спливаючі підказки, що містять інформацію про поїзд, відповідно до настроювань.АРМ ДСП АРМ чергового по станції забезпечує оформлення операційприбуття і відправлення поїздів; виконання операційпереставляння поїздів на коліях; виконання по станції операцій злокомотивами; виконання операцій з поїздами по станціїпричеплення, відчеплення, проходження, перегляд сформованоїтелеграми — натурного листа поїзда; ведення журналу форми ДУ-2; ведення обліку поїздів по станції; формування та отриманняінформації про підхід поїздів по станціях.АСМЕСПЛАНАС «Месплан» призначена для автоматизації процесуформування замовлень, узгодження їх на рівні залізниці таУкрзалізниці, доведення результатів узгодження довантажовласника та слідкуванням за виконанням місячних планівна перевезення вантажів. АС Месплан забезпечує перегляд спискузаявок (ввід, узгодження) місяця планування; формування заявок(ГУ-12) і робота з чернетками; формування облікових карток (ГУ-1); здійснення первинного контролю за достовірністю внесенихданих; формування узгодження заявок на рівні Укрзалізниці.

В умовах АРМів паперові первинні документи замінюються машинними.Здійснюється введення даних у портативній електронно-обчислювальній машині(ПЕОМ) і тоді реалізується можливість одержати первинний документ. Документзберігається в пам'яті ПЕОМ в електронній формі й за необхідності може бутироздрукований. Основна мета автоматизації – зниження обсягу інформації, щовводиться з клавіатури, до мінімуму. Електронний документ практично виключаєпроблему невідповідності даних первинних документів і введеної в ПЕОМінформації [12,14-15]. Використовуючи інформатизацію класифікаторівавтоматизовано здійснюється кодування реквізитів-ознак. Відповідно веденняручних журналів вже не потрібне – їх замінює пам'ять ПЕОМ. Роботу з усімапервинними документами в інформаційних системах слід вести з застосуваннямелектронно-цифрового підпису, який забезпечить цілісність документа таідентифікацію автора. Накладання електронного цифрового підпису (або скорочено– ЕЦП) завершує утворення електронного документа, надаючи йому юридичноїсили. Іншим прикладом впровадження нових технологій є система «Каскад», щоінтегрується з АСК ВП УЗ-Є. Мікропроцесорна система диспетчерськоїцентралізації «Каскад», що функціонує на дирекції виключає ручне введення [10].Автоматизована інформаційна система диспетчерської централізації «Каскад»забезпечує можливість прогнозного управління за допомогою накопиченнямаршрутів; відображає несправності, які виникають на станціях і перегонах дільниці, а також забезпечує збереження інформації про рух поїздів на дільниці протягомтрьох місяців.Таблиця 2. Узагальнені переваги та недоліки використання АРМівПереваги Недоліки- простота створення і ведення базданих (БД)- надійність та захист- відсутність необхідної нормативно –правової бази (нормативи та ДСТУвідстають від світових стандартів)- єдиний опис даних- простота створення і ведення базданих (БД)- складно адаптуються до змін на ринках .

надійність та захист- єдиний опис даних- близька до природної моваспілкування з ПЕОМ- модульна побудова програмногозабезпечення- функціональна повнота- застосування стандартних процедур- логічний контроль- зменшення часу узгодження заявок наперевезення вантажів- зменшення часу оформленняперевізних документів- відсутність необхідної нормативно –правової бази (нормативи та ДСТУвідстають від світових стандартів)-складно адаптуються до змін на ринках- розроблені у різний час АС та ІСпогано взаємодіють між собою- багаторазове введення первинноїінформації- нові потужні ЕОМ завантажуютьсязастарілим програмним забезпеченням- існуючі інформаційні системиорієнтовані, в основному, навикористання перевізних ресурсів і ненацілені на збільшення прибутковостігалузі і зниження експлуатаційнихвитрат;- недопрацьовано накладання ЕЦП дляобох сторін (між клієнтом і залізницею)

Однією з особливостей роботи поїзного диспетчера (ДНЦ) в умовах системи «Каскад» є можливість контролю інформації про поїзди, вантаж, наявність порожніх вагонів по роду, наявність іноземних вагонів на дирекції, підхід поїздів, вантажної звітності, довідки на вагони та інша інформація. Інформаційні технології широко застосовуються у роботі залізничного транспорту, проте існує ряд недоліків АС, які вище зазначені у таблиці 2. Отже, автоматизовані системи, які будуть розроблені на єдиній базі даних, принципах і програмному забезпеченні, створюють за рахунок підвищення сервісного та інформаційного обслуговування нові можливості залучати до транспортних послуг більшу кількість клієнтів та отримувати додаткові прибутки, а з іншого боку забезпечувати керівництво Укрзалізниці та залізниць України необхідною інформацією для оцінки ситуації, прийняття своєчасних рішень і прогнозування перспектив. Використання таких систем забезпечить контроль виробничої дисципліни, можливість ведення електронного документообігу, виключить дублюючі потоки інформації. Реалізація впровадження повинна забезпечити: контроль за дотриманням комерційними працівниками технологічної та виробничої дисципліни; безперервність виконання технологічних операцій із забезпеченням системи логічного контролю на стадіях: здійснення процесів планування; підготовки процесу перевезень; заповнення перевізних документів; розрахунку провізних платежів; оплати перевезень і здійснення самого перевезення відповідно до договірних умоd.

Висновки. Встановлено, що основною проблемою на сучасному етапі є використання застарілих підходів до інформатизації залізниць. Для того щоб впровадження автоматизованих систем управління стало не лише доцільним, але й ефективним, для отримання додаткових прибутків та збільшення кількості клієнтів, потрібно усунути існуючі недоліки при впровадженні АРМів на залізниці.

Усунення недоліків, дозволить розширити асортимент транспортних послуг; підвищити привабливість і якість роботи з клієнтами залізниць за рахунок: спрощення процедури замовлення транспортних послуг і підвищення швидкості обміну інформацією між клієнтами та залізницями; зменшення неточності та ризику при прийняті невірного управлінського рішення; ліквідує розрив у часі між виробничогосподарським процесом, здобуттям первинної інформації, її обробленням і видачею результатів, що дає змогу активно впливати на процес управління.

ЛІТЕРАТУРА 1. Bux M., Leser U. Parallelization in Scientific Workflow Management Systems // Distributed, Parallel, and Cluster Computing. 2013. № 1. P. 24. 2. Chandrappa S., Dharmanna L., Shubhada V.P., Meghana N.U. Automatic Control of Railway Gates and Destination Notification System using Internet of Things (IoT) // International Journal of Education and Management Engineering. 2017. № 7(5). Р. 45 – 55. 3. Kyrychenko H., Statyvka Y., Strelko O., Berdnychenko Y., Nesterenko H. Assessment of cargo delivery quality using fuzzy set apparatus//International Journal of Engineering & Technology.2018. №7(4.3). Р. 262 – 265. 4. Strelko O., Kyrychenko H., Berdnychenko Y., Hurinchuk S. Automation of Work Processes at Ukrainian Sorting Stations // International Journal of Engineering & Technology. 2018. №7(2.23). Р. 516-518 5. The Association Agreement between Ukraine, on one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other part, the Verkhovna Rada of Ukraine, Kyiv, 2015. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011. Revised December 2017. Accessed December 18, 2017. (дата звернення 28.01.2019). 6. Ададуров С. Е. Комплексная система автоматизации сортировочных процессов // Железнодорожный транспорт. 2008. № 6 С. 37 – 38. 7. Бульба С. С., Лукова-Чуйко Н. В., Лелет І. В. Система виконання сервісів Укрзалізниці як композитних додатків у розподіленій мережі // Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. 2018. № 2. С. 38 – 42. 8. Гапанович В. А., Шабельников А. Н. Разработка автоматизированных сортировочных систем. Железнодорожный транспорт. 2010. № 7. С. 23 – 25. 9. Грицунов О.В. Інформаційні системи та технології: навч. посіб. для студентів за напрямом підготовки «Транспортні технології». Харків: ХНАМГ, 2010. 222 с. 10. Данько М. І., В. І. Мойсеєнко, С. В. Панченко. Мікропроцесорна диспетчерська централізація «Каскад»: навч. посіб. Xарків: УкрДАЗТ, 2005. 176 с